Мирослава Шандро – українська дослідниця в Румунії – пропонує читачам долучитись до чарівного світу вишивки. Вона перша в Румунії розпочала детальне вивчення народного мистецтва цього краю. Зацікавлення до нього у Мирослави Шандро виникло в юнацькі роки. Розповідала: “Все моє дитинство та юнацькі роки пройшли в горах, між гуцулами. Я ознайомлювалась з їхніми звичаями, побутом, зуміла заглянути в їхню щиру душу. Відтоді плекала до них глибоку і сердечну симпатію, захопилася матеріальною і духовною культурою верховинців… Упродовж 40 років вивчала щоденне життя гуцулів. Опрацьовуючи зібрану колекцію народних вишивок (понад 1500 зразків), вирішила підготувати альбом з узорами для опублікування. Свій задум пояснила: щоб прекрасні зразки вишивок не втратились (в багатьох місцях вони вже замінюються іншими і несправжніми), вирішила віддати їх знову людям. Вибрала з колекції народних збірок найтиповіші геометричні узори, намалювала їх у кольорах, розмістила на окремих таблицях, написала пояснювальний текст і подала 11 січня 1982 р. у видавництво «Критеріон» м. Бухареста.
Мирослава Шандро - украинская исследовательница в Румынии - предлагает читателям приобщиться к волшебному миру вышивки. Она первая в Румынии начала детальное изучение народного искусства этого края. Заинтересованность к нему у Мирославы Шандро возникла в юношеские годы. Рассказывала: “Все мое детство и юношеские годы прошли в горах, между гуцулами. Я знакомилась с их обычаями, бытом, сумела заглянуть в их искреннюю душу. С тех пор лелеяла к ним глубокую и сердечную симпатию, увлеклась материальной и духовной культурой высоко горцев. На протяжении 40 годов изучала ежедневную жизнь гуцулов. Прорабатывая собранную коллекцию народных вышивок (свыше 1500 образцов), решила подготовить альбом с узорами для опубликования. Свой замысел объяснила: чтобы прекрасные образцы вышивок не потерялись (во многих местах они уже заменяются другими и ненастоящими), решила отдать их опять людям. Выбрала из коллекции народных сборников самые типичные геометрические узоры, нарисовала их в цветах, разместила на отдельных таблицах, написала объяснительный текст и подала 11 января в 1982 г. в издательство «Критерион» м. Бухареста.